Інформація про підсумки ІІІ (Всеукраїнського) туру конкурсу «Моя Батьківщина – Україна»
Відповідно до пункту 224 Плану всеукраїнських і міжнародних організаційно-масових заходів з дітьми та учнівською молоддю на 2025 рік (за основними напрямами позашкільної освіти), затвердженого наказом МОН від 21.11.2024 № 1641, та Положення про Всеукраїнську краєзнавчу експедицію учнівської молоді «Моя Батьківщина – Україна» (далі – експедиція) у період з 21 по 28 січня ц.р. Українським державним центром національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді проведений ІІІ тур конкурсу краєзнавчо-дослідницьких робіт учнів у рамках експедиції.
Для участі у ІІІ турі конкурсу надійшло 111 робіт з 24 областей України. За змістом краєзнавчо-дослідницькі роботи розподілені таким чином: «Духовна спадщина мого народу» – 23 роботи; «Козацькому роду нема переводу» –14; «Із батьківської криниці» – 20; «З попелу забуття» – 18; «Геологічними стежками України» –15; «Географія рідного краю» – 21.
Кількість краєзнавчо-дослідницьких робіт пошукових груп та експедиційних загонів – 46, окремих дослідників – 65.
Організатори експедиції та Суддівська колегія ІІІ туру відзначають, що за змістом краєзнавчо-дослідницькі роботи загалом відповідають вимогам Положення про експедицію, розкривають процеси дослідження краєзнавчого матеріалу: від його збору під час походів, екскурсій, експедицій, роботи в архівах та бібліотеках до вивчення та систематизації знань про рідний край.
Роботи переможців ІІІ туру конкурсу краєзнавчо-дослідницьких робіт, які були високо оцінені, вирізнялися глибиною експедиційного пошуку, розкриття обраної теми, практичною значущістю, вдалим поєднанням різних форм дослідницької роботи, що опираються на архівні матеріали, роботу з очевидцями подій, носіями інформації, інтерв’ювання, копії документів, фотографії, що підтверджують в цілому дослідницький характер проведеної роботи.
Більшість краєзнавчо-дослідницьких робіт напряму «Духовна спадщина мого народу» відображають етапи експедиційного пошуку в процесі проведення краєзнавчого дослідження та мають відповідний аналітичний рівень опрацювання фактологічного матеріалу. Юні краєзнавці вивчали історію розвитку культури та мистецтва українського народу, досліджували матеріали, пов’язані з історичною та культурною спадщиною рідного краю.
Цікаву тему краєзнавчого дослідження представлено у роботі «Незламний дух Херсона: мистецтво як рушійна сила опору в умовах окупації та повномасштабної війни» Савчук Ольги, учениці 11 класу, Рибальченко Анастасії, учениці 10 класу Херсонського ліцею № 52 «Перспектива» Херсонської міської ради Херсонської області (кер. Глущенко Л.). Авторами роботи досліджено значний обсяг матеріалів публікацій у соціальних мережах інформаційної системи Інтернет про мистецькі ініціативи на окупованих територіях Херсонщини, зокрема використання графіті як одного із найбільш видимих засобів спротиву та культурного опору у Херсоні під час перебування у місті російських військ.
Юні краєзнавці опрацювавши значний фактичний матеріал, виділяють як важливі збереження історичної пам’яті про героїчний опір мешканців Херсона графіті з портретом Тараса Шевченка в центрі міста, пов’язані з національною символікою гасла «Слава Україні!» і «Херсон – це Україна!», зображення жовто-блакитних прапорів, синьо-жовті стрічки, намальовані на будинках, парканах та на адміністративних будівлях окупаційної влади.
Для популяризації результатів дослідження додатки до роботи «Незламний дух Херсона: мистецтво як рушійна сила опору в умовах окупації та повномасштабної війни» у вигляді тематичного інформаційного постеру розміщено на сайті школи та в мережах інформаційної системи Інтернет.
Заслуговує на увагу краєзнавчо-дослідницька робота «Манявський скит – осередок чернецтва на Бойківщині» колективу гуртка «Бойківщинознавство» Івано-Франківського обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді (кер. Паранюк М.В.). Авторський колектив досліджує історичний процес становлення Манявського Скиту, одного із найвідоміших осередків православного чернецтва в ХІІІ –ХVІІІ століттях, що відіграв значну роль у формуванні національної свідомості, моральних цінностей і культурних особливостей мешканців західної частини України та є важливим сучасним центром релігійного, культурного, державного та національного єднання українців.
На основі аналізу джерел краєзнавчої літератури, юними краєзнавцями встановлено факти діяльності ігуменів та монахів Манявського Скиту у розвитку богословської думки, сакрального мистецтва в епоху бароко, духовної хорової музики. Авторами роботи підготовлена презентація «Манявський Скит – духовна спадщина Прикарпаття» для використання зібраних матеріалів дослідження в закладах освіти на уроках історії, художньої культури, заходах з морально-етичного виховання.
У рамках напряму «Козацькому роду нема переводу» учасники експедиції визначають актуальні питання щодо ролі козацтва у XV-XVIIІ століттях як явища суспільно-політичного життя українців, яке різнопланово вплинуло на суспільні,державотворчі, військові процеси в Україні.
Факти, які засвідчують роль судноплавства у військовій та господарській діяльності козацтва, викладені в роботі «Козацькі човни ХVІ- ХVІІ століть» Чередниченка Іллі, вихованця гуртка «Історичне краєзнавство» Енергодарського центру туризму, краєзнавства та спорту Енергодарської міської ради Запорізької області (кер. Самойлова І.А.).
Юний краєзнавець опрацював наукові праці із зазначеної тематики та тематичні експозиції з історії козацької доби музею судноплавства на острові Хортиця, ознайомився з копіями козацьких суден, що створені громадською організацією «Товариство військовоісторичної реконструкції «Печерська сотня Київського реєстрового козацького полку». Автор роботи опрацювавши значний обсяг фактологічного матеріалу, визначає типи суден, які були найпоширенішими у водних походах козаків Запорізької Січі проти Османської імперії та Кримського ханства в XVI-XVIІ століттях, зокрема такі як чайка та байдак.
Матеріали дослідження презентовані на Facebook-сторінці Енергодарського центру туризму, краєзнавства та спорту та на 44 обласній краєзнавчій конференції учнівської молоді «Краєзнавчі нариси Запорізького краю», 20-21 листопада 2024 року у Запоріжжі.
Факти, які засвідчують про провідну роль козацтва у процесах заселення території Харківської області, викладені в роботі «Дума про козака Барвінка» Бобрусенка Івана, Даниленка Артема, Табакова Олега, учнів 8 класу Комунального закладу Харківський ліцей № 104 Харківської міської ради, вихованцв гуртка «Екологічне краєзнавство» Комунального закладу «Харківська обласна станція юних туристів» Харківської обласної ради (кер. Кривопустов С.М., Веріженко О.С., Скриль І.А.). Авторами здійснено опрацювання фондів Харківської державної наукової бібліотекиі ім. В.Г.Короленка і матеріалів праць В. Антоновича, Д. Багалія, М. Грушевського, Д. Яворницького, М. Сумцова та інших дослідників історії козацтва, у яких викладена інформація щодо ролі Запорізької Січі в заселенні межиріччя річок Дніпра і Дону на прикладі території Харківської області.
Юними краєзнавцями відповідно до наявної наукової інформації визначено об’єктом дослідження Орільську паланку Війська Запорізького низового та предметом дослідження роль отамана Івана Барвінка у заселенні території нинішньої Харківської області. Матеріали дослідження поповнили експозиції історичного кабінету та бібліотеки, розміщено на сайті Харківського ліцею № 104, можуть бути використані в навчальному процесі закладів позашкільної та загальної середньої освіти на уроках історії та Харківщинознавства, тематичних заняттях з краєзнавства та музеєзнавства.
У роботах напряму «Із батьківської криниці» учасники експедиції вивчали родинні традиції і свята, надбання побутової культури українського народу. Роботи переможців вирізнялися новизною обраної теми, різноманітними формами краєзнавчо-дослідницької роботи, практичною значущістю результатів
Каву як важливий елемент кримсько-татарської ідентичності, визначено предметом дослідження у роботі «Кава як важливий елемент кримсько-татарської ідентичності на прикладі сім’ї Майре Троцик, жительки міста Нетішина» Чмелюк Анни, Конончук Маргарити, Федорчука Івана, Бойко Аліни, вихованців гуртка «Юні екскурсоводи» Нетішинського закладу позашкільної освіти «Центр національно-патріотичного виховання, краєзнавства та туризму учнівської молоді» Нетішинської міської ради Шепетівського району Хмельницької області (кер. Федорчук К.М.). Юні етнографи-краєзнавці з’ясували особливості давніх сімейних традицій стосовно рецептів та способів приготування кави на прикладі сім’ї татарки Майрє Троцик, мешканки міста Нетішина.
Автори роботи розглядаючи традиції кримських татар в приготуванні та споживанні кави як предмет окремого дослідження, визначають новизну обраної теми дослідження у популяризації в українському суспільстві шанобливого ставлення до кримського-татарського етносу як самобутньої частини історії України. Отримані юними краєзнавцями результати дослідження можуть бути використані на тематичних заняттях для вихованців туристсько-краєзнавчих гуртків та на уроках історії в закладах загальної середньої освіти.
Новий експедиційний підхід до вивчення впливу природного середовища на формування побутової культури населеного пункту, запропоновано у краєзнавчо-дослідницькій роботі «Рогозоплетіння. Зникаючі ремесла Волині» пошукової групи ліцеїстів 8-Г класу Комунального закладу загальної середньої освіти «Луцький ліцей № 25 Луцької міської ради», вихованців гуртка «Етнографічне краєзнавство» Комунального закладу «Волинський обласний центр національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді Волинської обласної ради» (кер. Калитюк Ю.С., Лукашевич М.Н.). Юні краєзнавці на основі матеріалів періодичної преси, майстрів, які знайомі з технологію плетіння з рогозу кошиків та інших побутових предметів, провели дослідження ремесла, яке відноситься до зникаючих ремесел Волині для актуалізації проблеми збереження рогозоплетіння на Волині як унікальної складової частини матеріальної культури українського народу.
Матеріали краєзнавчого дослідження презентовано у семінарі-практикумі «Зникаючі ремесла Волині» та популяризовано в мережах інформаційної системи Інтернет, зокрема у документальному відеофільмі із циклу «Зникаючі ремесла Волині» – «Рогозоплетіння».
Краєзнавчо-дослідницькі роботи за напрямом «З попелу забуття» розкривають трагічні у людських долях та героїчні в подвигах українців події боротьби за державну незалежність України у ХХ–ХХІ століттях, боротьби за територіальну цілісність та незалежність України у російсько-українській війні, що розпочалася вторгненням військ російської федерації в Україну 24 лютого 2022 року.
Факти життя та діяльності скульптора, художника, поета, чотаря Українських Січових Стрільців, хорунжого Армії Української Народної Республіки, начальника штабу 1-ї козацько-стрілецької (Сірої) дивізії, повстанського отамана Михайла Гаврилка, викладені в роботі «Михайло Гаврилко: життя віддане боротьбі за свободу України» пошукової групи «Рідний край» Комунального закладу «Полтавський обласний центр національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді Полтавської обласної ради» (кер. Копилець Є.В., Пентова А.А.).
Юними краєзнавцями систематизовано інформацію з джерел наукової літератури про діяльність Михайла Гаврилка, як одного з провідних громадянських і військових діячів у подіях суспільно-політичного життя Полтавщини та України загалом, які відбувалися у перші десятиліття ХХ століття. Авторами роботи для популяризації в закладах освіти та засобах масової інформації постаті видатного земляка до 140-річчя від дня народження Михайла Омеляновича Гаврилка був створений мультимедійний посібник «Михайло Гаврилко – митець і патріот з полтавської землі», тематичний інформаційний постер та буклети.
Результати збору інформації про трагічні події депортації українців з території Польщі після Другої світової війни, викладені у краєзнавчо-дослідницькій роботі «Примусові депортації українців із Закерзоння у 1944-1951 роках: вустами очевидців та членів їх родин» учнівського колективу «Юні історики» Ліцею імені Блажейнішого Любомира Гузара Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області (кер. Пиць М.А., Держило Г.С.). Учасниками експедиції на основі інтерв’ю з односельцями, родини яких пережили депортації, досліджено процес насильного переселення українців з етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини в процесі встановлення радянсько-польського кордону на завершальному етапі Другої світової війни та пізніші депортації українців із східних кордонів Польщі.
Матеріали дослідження підготовлені юними краєзнавцями для використання на уроках історії України і освітньо-виховних заходах з патріотичного виховання.
Учасники експедиції у рамках напряму «Геологічними стежками України» досліджували особливості геологічної будови території свого регіону та здійснювали обстеження місцевих геологічних пам’яток і родовищ корисних копалин.
Результати дослідження покладів гранітів як рідкісного геологічного об’єкту, викладені у роботі «Структурно-текстурні особливості гранітів південного схилу Українського щита в межах Миколаївської області» пошукової групи гуртка «Географічне краєзнавство» Комунального закладу «Миколаївський обласний центр національно-патріотичного виховання, туризму та краєзнавства учнівської молоді» Миколаївської обласної ради (кер. Овсяннікова О.В.). Учасниками експедиції проведено польові геологічні дослідження в межах території Миколаївської області, здійснено камеральну обробку та опис експедиційних матеріалів.
Зібрані матеріали стали змістовною основою для визначення юними краєзнавцями в районі експедиції переліку об’єктів пізнавальних геологічних екскурсій для учнів та вихованців закладів загальної середньої та позашкільної освіти. Результати краєзнавчого дослідження презентовані на віртуальних сторінках соціальних мереж Instagram та Facebook.
Геоморфологічний опис корисних копалин на території Валківської міської територіальної громади Харківської області здійснено в краєзнавчо-дослідницькій роботі «Корисні копалини долини річки Карамушина та перспективи їх господарського використання» пошукової групи Новомерчицького ліцею Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області (кер. Бондаренко О.О., Вовк В.Ф.). Учасниками експедиції проведено краєзнавче дослідження з метою узагальнити та доповнити важливу для територіальної громади інформацію про корисні копалини долини річки Карамушина та оцінити перспективи їх використання.
Отримані юними краєзнавцями результати дослідження можуть бути використані при плануванні природоохоронних заходів на рівні органів місцевого самоврядування стосовно збереження та раціонального видобутку вичерпних і обмежених в покладах рудних (металічних) і нерудних (будівельна і хімічна сировина) мінеральних природних ресурсів. Матеріали проведених польових досліджень поповнили експозиції географічного кабінету та бібліотеки Новомерчицького ліцею Валківської міської ради, використовуються при проведенні уроків географії та Харківщинознавства.
За напрямом «Географія рідного краю» юні краєзнавці вивчали та описували гідрологічні та ботанічні об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення, проводили дослідження туристсько-рекреаційного потенціалу та особливостей клімату свого регіону.
Результати вивчення екологічного та рекреаційного стану річки Удай висвітлено у роботі «Тонка й прозора жилка України віками вється в радості й журбі (Сучасний стан та проблеми річки Удай)» Пухи Алєсі, учениці 7-А класу, вихованки гуртка «Юні краєзнавці» Прилуцької гімназії № 10 Прилуцької міської ради Чернігівської області (кер. Гапон Н.В., Пуха О.М.).
Юним краєзнавцем базуючись на матеріалах краєзнавчої літератури та експозиції Прилуцького краєзнавчого музею про природоохоронну систему річки Удай, здійснено дослідження систематичних гідрологічних спостережень на гідрологічному посту «Прилуки», які виявляють екологічні проблеми та сучасний стан басейну річки Удай. Матеріали дослідження можуть бути використані на уроках географії, біології, у позакласній роботі екологічного спрямування, при проведенні заходів до Всесвітнього дня води та Всесвітнього дня водноболотних угідь.
Результати комплексного обстеження годонімічних назв у місті Білопіллі Сумської області, викладено у роботі «Ретроспектива та сучасні процеси зміни годонімічних назв у місті Білопіллі Сумської області» Безверхої Валерії, Литвиненко Софії, вихованок гуртка «Юні екскурсоводи-краєзнавці» Комунального позашкільного закладу «Центр дитячої та юнацької творчості» Білопільської міської ради Сумської області (кер. Муха В.В.). Юні краєзнавці здійснили опис годонімів,які пов’язані з природним середовищем, історією та соціально-політичним життям міста Білопілля.
Результати проведеного краєзнавчого дослідження презентовані на на обласній науково-практичній конференції «Перший крок в науку», у секції «Географія рідного краю на обласному етапі краєзнавчої конференції «У світі краєзнавчих відкриттів»». Матеріали дослідження можуть бути використані на уроках географії та біології у закладі загальної середньої освіти, роботі закладу позашкільної освіти на заняттях краєзнавчих гуртків з комплексного вивчення історії та природи рідного краю.
Організатори конкурсу та члени Суддівської колегії дякують авторам краєзнавчо-дослідницьких робіт та їх керівникам за виконану в умовах воєнного стану роботу.
Звертаємо увагу працівників обласних центрів туризму і краєзнавства учнівської молоді, учасників експедиції та педагогічних працівників закладів позашкільної та загальної середньої освіти на питання, які потребують більшої уваги щодо змісту та формальних складових краєзнавчо-дослідницьких робіт.
Зауважуємо, що певна частина робіт ІІІ туру конкурсу, виконана шляхом компілятивного використання літературних джерел або матеріалів інформаційної системи Інтернет. Окремі роботи є фактично рефератами щодо викладу фактичного матеріалу, мають описовий характер відносно об’єкту чи предмету дослідження та не відповідають Критеріям оцінювання конкурсних робіт.
У частині робіт відсутні опис етапів краєзнавчого пошуку та відповідний виклад фактологічного матеріалу, наявні компілятивні некоректні запозичення без посилань на використану літературу у текстовій частині, що зумовлюють невідповідність висновків завданням дослідження.
У таких роботах не зазначено власні результати проведеної краєзнавчо-дослідницької роботи, які мали б підтверджувати пошуковий характер процесу краєзнавчого дослідження, не простежуються методи дослідження.
Організатори конкурсу та члени Суддівської колегії, враховуючи зазначені недоліки в підготовці краєзнавчо-дослідницьких робіт висловлюють рекомендації до учасників та організаторів експедиції в регіонах:
– дотримуватись структури робіт при підготовці текстових матеріалів на конкурс відповідно Критеріїв оцінювання конкурсних робіт, затверджених наказом Українського державного центру національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді від 02 лютого 2022 року № 10-А;
– у тексті краєзнавчо-дослідницьких робіт має бути зазначено активні покликання на використання літератури в електронному вигляді, визначено посилання на використані літературні, архівні джерела тощо;
– матеріали додатків мають бути оформлені у ілюстративних та фотоматеріалах,я кі мають відображати індивідуальну або колективну роботу юних краєзнавців, співпадати з метою та завданнями краєзнавчого дослідження;
– висновки мають засвідчувати прикладну цінність використання результатів проведеного краєзнавчого дослідження в освітньому процесі та у роботі музеїв закладів освіти, їх популяризації у засобах масової інформації, соціальних мережах інформаційної системи Інтернет.
Виходячи з вищезазначених рекомендацій, організатори конкурсу висловлюють побажання до учасників експедиції про необхідність продовження проведених краєзнавчих досліджень, які сприяють збереженню історичної пам’яті українського народу, вивченню та популяризації об’єктів природи, історії і культури України.
Загалом ІІІ тур Всеукраїнської експедиції учнівської молоді «Моя Батьківщина – Україна» засвідчує важливість зібраних юними краєзнавцями і педагогами матеріалів, роботу з формування активної патріотичної та громадянської позиції у дітей та молоді в умовах російсько-української війни.
